о деньгах

гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.

* * *

I. и Истощаться (стать тощим) схуднути, змарніти, (изнемочь) охлянути, охлясти, винидіти, (о мн.) похуднути, помарніти, поохлявати, похлясти. [Відімкнули келію, а той чернець зовсім винидів (Казка)].

II. истощить

1) кого (сделать тощим) - худити, схудити, (о мн.) похудити кого. [Нащо ви схудили вола отако? (Кам. п.). Геть похудив коні (Берд. п.)];

2) кого, что (изнурять) - виснажувати и виснажати, виснажити, висиляти, висилити, стягувати и стягати, стягти, стягнути, (о мн.) повиснажувати, повисиляти, постягати, (работой ещё) виробляти, виробити, спрацьовувати, спрацювати, випрацювати кого, що; см. Изнурять. [Я- б вам порадив покинути як-найшвидше наше Туапсе, доки малярія вас не виснажила (Крим.). Марусю діти стягли, а свекруху - життя (Гр. Григ.)]. -щать землю, почву, поле - виробляти, виробити, виснажувати, виснажити землю, ґрунт, поле. [Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.)]. -щать кого налогами - виснажувати, стягувати и стягати, збезсилювати, збезсилити податками кого. -щить государственную казну - виснажити державну скарбницю. -щить кошелёк - спорожнити, вичерпати гаманець. Пост -щает - піст виснажує, збезсилює. Тяжёлая работа -щила его силы - важка праця виснажила його (йому) силу, важка праця висилила його;

3) (издерживать) витрачати и витрачувати, витратити (гроші, майно), (шутл. о деньгах) вишептати; см. Издерживать;

4) (о запасах, средствах: вычерпывать) вичерпувати, вичерпати (запаси, засоби); см. Исчерпывать. -щить терпение - а) (кому) вичерпати чию терпеливість, (простов.) урвати терпець кому; б) (своё) вичерпати терпіння, терпець (свій). -щить свои силы - вичерпати свої сили или виснажитися. [Там спочивають ті, що вичерпали сили (Кн. Іова)]. -ться -

1) возвр. з. виснажуватися, виснажитися, висилятися, висилитися, (работой) вироблятися, виробитися, спрацьовуватися, спрацюватися, випрацюватися, (отощевать) охлявати, охлянути, охлясти, (о скоте, почве ещё) перепастися. [Робітники працюють, робоча сила виснажується (Азб. Ком.). Виробився чоловік (Зміїв. п.). Виробилась земля (Грінч.)];

2) витрачатися, витратитися, пере[ви]водитися, пере[ви]вестися, (шутл. о деньгах) вишептуватися, вишептатися; см. Издерживаться;

3) (иссякать) вичерпуватися, вичерпатися, кінчатися, кінчитися. [Творчість народня, кажуть, вичерпується останніми часами (Єфр.)]. Средства наши начинают -щаться - засоби наші починають вичерпуватися. Терпение моё -щилось - терпіння моє вичерпалось, (простовато) у мене ввірвався терпець. Истощённый -

1) (от Истощить) - виснажений, висилений, (работой ещё) вироблений, спрацьований; (о домаш. животн. ещё) роблений; витрачений, вичерпаний;

2) (от Истощиться) виснажений, охлялий; см. Истощалый. [Увесь організм знесилений, виснажений (Кон.). Сіре виснажене обличчя (Черкас.)]. -ный болезнью - виснажений хоробою, (зап.) схорований. -ный плохим питанием - захарчований. -ная земля - виснажена, вироблена, перепала земля.

* * *

1) висна́жувати, ви́снажити; (изнурять работой; делать неплодородной - о почве) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити

2) ( исчерпывать) виче́рпувати, ви́черпати, висна́жувати, ви́снажити

(сов.: похудеть) сху́днути; ( ослабеть) охля́ти (охля́ну, охля́неш), охля́нути, мног. похля́нути; перепа́стися, -паду́ся, -паде́шся; ( осунуться) змарні́ти, ви́снажитися

1) (о людях) присутність кого, (чаще о животных и неодуш.) наявність (- ности) чого. [Присутність свідків, наявність доказів (Київ)];

2) (в деньгах) готівка, готові гроші (-шей и -шів), готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна; срв. Наличный 2 (-ные деньги). Денежная -ность - готівка и т. д. Свободная -ность - вільні гроші, (вільна) готівка. [Не можемо купити, бо вільних грошей не маємо (Київ)]. Какая у нас -ность? - скільки (ми) маємо готівкою (готових грошей)? Быть, состоять в -ности - см. Лицо 9 (Быть, состоять на -цо). В -ности имеется, сто рублей - наявних (готових) грошей (готівки) є (маємо) сто карбованців.

* * *

1) см. наличие

2) ( о деньгах) готі́вка, гото́ві гро́ші

1) в ком, в чём - потребувати кого, чого, мати потребу в кому, в чому и кого, чого, нуждатися ким, чим, (редко, диал.) требувати чого. [Ми нових богів не потребуємо (Етн. 3б.). Стара людина тепла потребує, спокою (М. Левиц.). Стомлене тіло потребує відпочинку (Черкас.). Потребувала учителька дров на зиму (Коцюб.). Єдности, яка-б робила нас незламаною силою, потребуємо й ми (Коцюб.). Парубки вдають, буцім-то вони не нуждаються дівками (Звіш.). Вони бабою нуждаються (Вінниччина). Я вашою роботою не нуждаюся (Звин.). Він такий сильний, що не требує нашої помочи (Звин.). Весільні пісні - не для концертів; вони немов требують і всього оточення весільного (Ол. Пчілка)]. -ться в деньгах - мати потребу (нужду) в грошах, нуждатися грішми (грошима), (жалуясь) бідкатися грішми (грошима). [В Персію збираюсь, то й бідкаюсь грошима на дорогу (Куліш)], Он крайне -ется в деньгах - йому аж надто (до скруту, конче, аж-аж) потрібні гроші, він має як-найбільшу (крайню) нужду (потребу) в грошах, йому дуже (аж надто, аж- аж) скрутно (сутужно) на гроші. Он -дался в ста рублях - він не мав і ста[о] карбованців, він нуждався ст(ом)а карбованцями, йому бракувало (неставало) сто карбованців; (очень нужны были) йому були дуже (аж надто, конче, до скруту) потрібні сто карбованців. Он -ется во всём - він терпить нужду і в усьому, він усім нуждається, йому всього бракує (нестає). Он ни в чём не -ется - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує (не треба). Обувь -ется в починке - взуття потребує (ботинки: черевики и т. п. потребують) (по)лагодження (полагоди); (фам.) чоботи (черевики) просять поправи. Это не -ется в комментариях - це не потребує (не вимагає, изредка: не варте) коментарів (пояснення, пояснень), до цього коментарі непотрібні (зайві). Я не -даюсь в ваших советах - я не потребую ваших порад, мені непотрібні (без потреби) ваші поради. Я в нём не -даюсь - мені він непотрібний (без потреби);

2) (материально) терпіти нужду (злидні, недостатки), приймати (зазнавати) нужди, (бедствовать) бідувати, злиднювати. Они очень -ются - вони дуже бідують. Нуждающийся в ком, в чём - що потребує кого, чого и т. п.: бідний на що, (диал.: испытывающий недостачу, не имеющий) жадний чим, чого и на що. [А скільки є сиріт, бідних і на хліб і на прихильне слово! (Звин.). Коли це бувало, щоб ми хлібом жадні були? (Ржищівщ.). На картоплю ми не жадні (Звин.). У сусіда доньок сім, та й є доля всім, а в мене одна, та й та долі жадна (Приказка)].

* * *

1) ( находиться в бедности) терпі́ти (-плю́, -пиш) нужду́ (зли́дні, неста́тки); ( бедствовать) бідува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( нищенствовать) злидарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, злиднюва́ти, -ню́ю, -ню́єш

2) (в ком-чём) потребува́ти, -бу́ю, -бу́єш (кого-чого), ма́ти потре́бу (в кому-чому); диал. требува́ти (чого)

матем., физ.

1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, рахува́ння; ( подсчёт) підраху́нок, -нку

- абсолютный счёт

2) ( вычисление) обчи́слення

3) (документ о деньгах, запись) раху́нок, -нка

- лицевой счёт

4) (процесс; итог подсчета) раху́нок, -нку

5) ( средства) кошт, -ту

матем., физ.

1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, рахува́ння; ( подсчёт) підраху́нок, -нку

- абсолютный счёт

2) ( вычисление) обчи́слення

3) (документ о деньгах, запись) раху́нок, -нка

- лицевой счёт

4) (процесс; итог подсчета) раху́нок, -нку

5) ( средства) кошт, -ту

матем.; физ. счёт (документ о деньгах, запись)

дощ (р. дощу) (ум. дощик, дощичок; ув. дощище). [Мокрий дощу не боїться. Такого дощища і не зазнаю]. Дождь сквозь солнце - дощ сліпий, циганський, курячий. Дождь моросящий (мелкий, частый), иногда с туманом - мжа, мжиця, мжичка, м(и)гичка, мря[а ]ка, мря[а]чка. [Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (Коцюб.). Мряка сіяла мов із сита (Конис.)]. Итти, пойти мелкому дождю - мря[а]чити, замря[а]чити. [Надворі мрячить. Знову надворі замрячило]. Дождь проливной - злива, залива, ливний дощ, (редко) лія. Сильный дождь с грозой - тучний дощ, туча. Дождь как из ведра - дощ як з відра, як з луба, як з цебра, як з коновки, дощ як відром іллє, дощ як з-під ринви. [Дощик линувся цебром, відром, дійничкою над нашою кашничкою]. Дождь прекратился - дощ перестав, ущух, передощило (безл.). Дождь усилился - дощ припустив, ущавив. Дождь хлещет - дощ січе, дощ цвічить. Во время дождя, под дождём - під дощ, дощем, за дощу. [Доведеться дощем їхати].

* * *

-чение діймання, добирання, сов. добрання.

* * *

1) см. дополучение

2) ( дополученное) дооде́ржане, -ого: ( о деньгах) дооде́ржана су́ма, дооде́ржані гро́ші (-шей)

и Заправливаться заправиться

1) (запасаться) запасатися, запастися, (о деньгах) розживатися, розжитися (на гроші), спромагатися, спромогтися (на гроші), збиватися, збитися (на гроші); (поправить своё житьё) розжитися, підмогтися. [Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталку (М. Вовч.)]. -вился хлебушком - запасся хлібцем. - вился деньгой и избёнку поставил - розжився (спромігся, збився) на гроші та й хатинку поставив;

2) (снаряжаться в путь) збиратися, зібратися, лаштуватися, злаштуватися, лагодитися, з [на]лагодитися (в дорогу); см. Снаряжаться;

3) (наесться или напиться до- сыта) наїстися, напитися до-схочу, до-не(с)хочу;

4) заправлятися, заправитися, управлятися, управитися, засуватися, засунутися; бути заправленим, управленим, засунутим;

5) (о еде, напитках) заправлятися, засмачуватися, затиратися, заминатися, засмажуватися, запряжуватися, забілюватися, бути заправленим, затертим и т. д.

* * *

несов.; сов. - запр`авиться

1) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся

2) ( подкреплять силы пищей) заправля́тися, запра́витися; сов. наї́стися (-ї́мся, -ї́сися) і напи́тися (-п'ю́ся, -п'є́шся) досхочу́, попої́сти, заживи́тися, -живлю́ся, -жи́вишся

3) страд. (несов.) заправля́тися; заправля́тися; засма́чуватися, -чується; зато́вкуватися, -кується; засма́жуватися, -жується; закри́шуватися, -шується

мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.

* * *

1) ма́ти

2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)

3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса

1) значити, (о скоте) клейнити, (реже) клеймити, таврувати, (о товарах) шта[е]мпувати; срвн. Метить 1. [Клейнити вівці. Таврувати коні. Штампувати мило];

2) (пятнать) плямити, плямувати, шельмувати, (порицать) картати кого. [Плямили цих людей за те, що вони насмілювались озиватися за право своєї нації (Грінч.). Соціялістичні партії плямували війну (Азб. Комун.). Книжники гостро картають поганський (языческий) світогляд (Єфр.)]. Клеймённый -

1) значений, позначений, (о деньгах) тамний, (о скоте) клейнений, таврований, (о товарах) штампований. [Тамний карбованець (Крим.)];

2) (запятнанный, опозоренный) шельмований, плямований, заплямований. -ный преступник - шта[е]мпований злодій.

* * *

1) таврува́ти, клейми́ти, клеймува́ти, клейни́ти

2) перен. таврува́ти, плямува́ти, клейми́ти, клеймува́ти, клейни́ти

наклевать, наклюнуть

1) см. Надклёвывать;

2) -вывать, -вать чего - накльовувати, наклювати, надзьо[ю]бувати, надзьо[ю]бати, (о мног.) понакльовувати, понадзьо[ю]бувати чого;

3) -вывать, -вать жорнов - карбувати, накарбовувати, накарбувати, покарбувати жорно;

4) -нуть, безл. (о деньгах) - завестися, заворушитися. У него -нуло - у його завелися (заворушилися) грошенята. Наклёванный -

1) см. Надклёванный;

2) накльований, надзьо[ю]баний, понакльовуваний, понадзьо[ю]буваний;

3) накарбований, покарбований.

* * *

1) (клюя, съедать; набирать зоб) накльо́вувати, наклюва́ти

2) (клюя, повреждать что-л.) накльо́вувати, наклюва́ти, надзьо́бувати, надзьо́бати, надзю́бувати, надзю́бати; (сов.: подолбить) подовба́ти

I. невід (-вода). [У наметах рибалки прокинулись, з кілля невід зняли, в човни весла несуть (Самійл.). Наперед невода рибою не хвались (Номис)]. Ловить -дом рыбу - ловити неводом (редко в невід) рибу. [Ви ловите білу рибку в шовковий невід (Федьк.)]. Вытягивать, вытянуть -вод из воды - вибирати, вибрати, тягти, витягти (из проруби, испода льда: витонити) невід (невода). Закидывать, закинуть -вод - закидати (заводити, розсипати), закинути (завести, розсипати; в прорубь, под лёд: затонити) невід. [«Пора уже нам невід завести». - Хлопці взялись; склали невід на шлюпки, розсипали в море (Март.)].

II. кому чему

1) (о деньгах) невід (-воду) на що. У нас денежкам -вод - у нас грошенята (грошики) не ведуться;

2) (о домашних животных) невід, неплід (-лоду) на кого (напр. на кури).

* * *

невичерпаний, (о воде, деньгах и т. п. ещё) невибраний. [В мене був невичерпаний фонд почуття, невитрачений на своє власне життя (Л. Укр.). Невибрані кредити (Київ)].

* * *

1) ( о деньгах) микола́ївські гро́ші, микола́ївка

2) ( водка) прост. микола́ївська, -ої [горілка]

и Нужда

1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];

2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;

3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;

4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.

* * *

диал. н`ужа

1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів

2) ( потребность) потре́ба, нужда́

перехватить

1) что - перехоплювати, перехопити, переймати, пере(й)няти. [Хоче дати другого персня Руфінові, Теофіль перехоплює (Л. Укр.). Перехопив м'яча. Замірилась зірвати з нього шапку, але він переняв її руку (Л. Укр.). Листи мої перехоплюють. Може хто перейняв листа?]. -вать дыхание, голос - перехоплювати, перехопити, перебивати, перебити, перещепнути дух, голос кому. [Дух йому перехопить, і не вимовить він нічого (Грінч.). Дух перебивало, не здужала говорити. Стиски (спазмы) перещепнули голос];

2) что, чем (перевязывать поперёк, кругом) - перев'язувати, перев'язати що, чим, (охватывать) обхоплювати, обхопити що, чим. -тить тюк верёвкой - перев'язати (обвязати) пакунок мотузкою;

3) (сузить в одном месте) звужувати, звузити. [Глечик (кувшин) вгорі звужено];

4) (о деньгах, пище) перехоплювати, перехопити. [Де-б мені перехопити карбованців зо два? Перехопив борщу, водиці]. -тить (лишку: о хмельном) - перебрати, перехавкнути. [З людьми випив, і може й перехавкнув у шинку (Кониськ.)];

5) -тить полено, верёвку (пересечь) - перехопити на двоє (перетяти) поліно, мотузку;

6) -тить след, охотн. - перестріти, перейняти кого;

7) см. Перенимать;

3) -хватывать, перехватать кого, что (похватать) - перехоплювати, перехапати, похапати, вихапати. [Перехапали усіх злодіїв. Шуляк курей усіх трохи не вихапав (Звин.)]. Перехваченный - перехоплений, перейнятий. Гонец -хвачен неприятелем - гонця перехопив (перейняв) ворог.

* * *

несов.; сов. - перехват`ить

1) перехо́плювати, перехопи́ти; диал. перейми́ти; ( перенимать) перейма́ти, перейня́ти; (несов.: дыхание, голос) перетя́ти, перетну́ти; (голос диал.) перещі́пувати, перещіпну́ти

2) (стягивать, перевязывать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( подпоясывать) підпері́зувати, підпереза́ти и попідпері́зувати

3) ( наскоро съедать) перехо́плювати, перехопи́ти; ( перекусывать) переку́шувати, перекуси́ти; ( перерезать) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти, перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; несов. перечикри́жити; ( брать в долг) перехо́плювати, перехопи́ти

4) ( проявлять неумеренность) перебира́ти мі́ру (мі́рку, через край), перебра́ти мі́ру (мі́рку, через край); перебо́рщувати, переборщи́ти

понять

1) розуміти, зрозуміти, урозуміти, порозуміти, прирозуміти, вирозуміти; (соображать) тямити, утямити, утямати, утямкувати, стямкувати, розтямкувати, розбирати, розібрати; (взять в толк) діймати, дійняти, донимати, доняти, унимати, уняти, шупити, ушупити, утнути що; (схватить сущность) збагнути, вбагнути; (разобраться) второпати, розторопати; (описат.) у тямки брати, взяти, умом зносити, знести. Я не -маю (не пойму) их языка - я їхньої мови не тямлю (не втну). Она -мает чужое горе - вона розуміє чуже горе. Народ не -мает пропаганды на чужом языке - народ не розуміє чужомовної пропаганди. И сам не -маешь, что говоришь - і сам не тямиш, що говориш. Как ему ни втолковывай, он не -мает (-мёт) - хоч як йому витолковуй, він не розбирає (не второпає). Ничего не -му, что говорят - нічого не второпаю, що кажуть. Он ничего не -мает - він нічого не тямить. Не -мать ни аза - ні бе, ні ме не тямити. [Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме]. Мне это трудно -нять - мені це трудно збагнути, мені це не міститься в голові; (в толк не возьму) мені це не втямки. Давать кому -нять - давати кому наздогад, взнаки, навзнаки. Стараться -нять - доумуватися. -ть всем существом - живцем розуміти. -нять, выслушав - розслухатися. -нять глубоко - зглибити що. [Він добре зглибив дітську натуру (Основа)]. -нять дело основательно - дійти діла; доняти діла. Он всё хорошо -нял - він усе добре збагнув. Прочтёт, и -мёт через пятое десятое - прочита й уторопа через п'яте в десяте. Если чего не -аешь, то и не берись за то - коли не тямиш, то й не берися;

2) -мать толк (смыслить в чём) - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Я в деньгах не много -маю - я на грошах не дуже-то знаюся. Он -ет толк в скоте, лошадях - він розуміється на худобі, на конях. -ешь толк, как свинья в апельсинах - тямиш, як Хома на вовні (як Гершко на перці);

3) (о воде: покрывать) понимати, поняти. Вода поняла луга - вода поняла луки;

4) (брать в жёны) брати, взяти, понимати, поняти [Поняв собі паняночку - в чистім полі земляночку]. Понятый - зрозумілий, урозумілий, прирозумілий, вирозумілий, збагнутий, уторопаний и т. д.

* * *

1) розумі́ти, зрозумі́ти; ( смыслить) тя́мити, утя́мити; (преим. с отрицанием: постигать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти, утина́ти, утну́ти и утя́ти; (несов.: уразуметь) збагну́ти, урозумі́ти, уторо́пати, убагну́ти, узя́ти втямки́, узя́ти до тя́ми, доглу́патися, розчу́хати

2) (что, в чём - несов.: быть сведущим) розумі́ти (що), розумі́тися (на чому); тя́мити (в чому)

3) (о ком - несов.: иметь какое-л. мнение) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ду́мку (про кого)

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)